Нажміть для скачування в повному варіанті

Літературний словник

• – це літературно-мистецький потік авангардизму на початку ХХ століття.
• – це напрям у філософії ХХ ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної волі.
• – це безглуздість, нісенітниця те, що протирічить здоровому глузду.
• – це тип художньої образності, який ґрунтується на поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного.
• – це невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскравою вимальованою дією.
• – це глибоке перетворення будови організму.
• – це людина, яка безкорисливо працює, жертвуючи собою ради інших.

Цитатний ланцюжок

(читання учнями по черзі висловів про Ф.Кафку

та висловлення власної думки)

«… його творчість – не що інше, як колосальний, відчайдушний і геніальний фрагмент, сколок із фрагментарного буття людства».

Д. Затонський

«Секрет Кафки в цій фундаментальній двозначності. Він увесь час балансує між природним та незвичайним, особистим та універсальним, трагічним та повсякденним, абсурдом та логікою».

А. Камю

«Я відкрив Кафку доволі пізно. Перше, що я прочитав – це було «Перевтілення» - вразило мене… я тільки відчував за всім цим щось жахливе – що може статися із кожним з нас, хоч це й представлено у вповні ірреальній формі. … я зрозумів так, що кожен з нас може стати чудовиськом, що в кожному з нас причаїлась така можливість. Чудовисько здатне вилізти назовні у будь-який момент. І тоді з нами відбудеться перевтілення. Інакше кажучи, чудовисько, що причаїлось всередині нас, здатне перемогти. Адже людська юрба, цілі нації періодично втрачають людську подобу: війни, повстання, погроми, різанина, колективні злочини, диктатури, репресії. І це лише частина тих форм, в яких виявляється наша потворність…»

Е. Йонеско

Підсумовуючи вивчене

Новела (від італ. novella – новина) – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.

Завдання: використовуючи характеристику новели як жанру, довести, що «Перевтілення»  є саме новелою.

Символи твору

• - це фізіологічний процес, який дозволяє нашому організму розслабитися і відпочити. 

• - спеціально створюваний проріз в зовнішніх стінах будинків, що призначається для освітлення, інсоляції та провітрювання приміщення.

• - елемент конструкції, покликаний забезпечити доступ або, навпаки, обмежити проникнення в замкнутий простір.

• Образи – символи твору допомагають відобразити світосприйняття Ф.Кафки, передати хворобливий стан героя, його самотність, відчай, нерозуміння і байдужість близьких.

Зі скарбниці

літературно-критичної думки

Відомий французький драматург XX ст.. Ежен Йонеско писав:

«Я відкрив Кафку доволі пізно. Перше, що я прочитав ( це було «Перевтілення»), вразило мене… Я тільки відчував за всім цим щось жахливе, що може статися з кожним із нас, хоч це й представлено і цілком ірреальній формі… я зрозумів так, що кожен із нас може стати чудовиськом, що в кожному з нас причаїлася така можливість. Чудовисько здатне вилізти назовні у будь-який момент. І тоді з нами відбудеться перевтілення. Інакше кажучи, чудовисько, що притаїлося всередині нас, здатне перемогти. Адже людська юрба, цілі нації періодично втрачають людську подобу: війни, повстання, погроми, різанина, колективні злочини, диктатура, репресія. І це частина тих форм, у яких виявляється наша повторність….»

Прокоментуйте думку Е.Йонеско про Ф.Кафку.

Інформаційна формула за творцістю Ф.Кафки

Кафкіана = Модерніст( ) +

Кафка = )§Модерніст

Крик!
Таємниця мистецтва

Едвард Мунк. Крик. 1893

Завдання:

Простежте, які риси експресіонізму знайшли своє відображення в картині Е.Мунка «Крик».

Проаналізуйте як співвідносяться герой новели Г.Замза та образ із картини.

Зі скарбниці літературно-критичної думки

(Д. Затонський)

Прокоментуйте висловлювання українського літературознавця Д.Затонського про творчу спадщину Ф. Кафки: «….Його творчість – не що інше, як колосальний, відчайдушний і геніальний фрагмент – сколок із фрагментального буття людства» (Ф. Кафка)