Нажміть для скачування в повному варіанті

Тема. Із поезії французького символізму. Поль Верлен «Забуті арієти», «Так тихо серце плаче», «Поетичне мистецтво».

Мета: розкрити особистість найвидатнішого представника європейської символічної поезії Поля Верлена; здійснити аналітико-інтерпретаційне дослідження вірша «Поетичне мистецтво» як маніфест символізму; визначити художньо-смислове новаторство «поезії душі» П.Верлена; сприяти формуванню й розвитку естетичних смаків учнів, навичок виразного осмислення читання поетичних творів.

Обладнання: відеопрезентація «Поль Верлен», тексти віршів П.Верлена «Осіння пісня», «Поетичне мистецтво», «Так тихо серце плаче...» в оригіналі й україномовних варіантах перекладу, портрети П.Верлена, репродукції картин К.Моне, музика К.Дебюссі, опорний конспект.

Тип уроку: засвоєння нових знань, комбінований, урок компаративного аналізу.

Епіграфи: Найперше - музика у слові

П.Верлен

                  Плачеться в моєму серці

П.Верлен

                   Душевні вібрації

Г.Кочур

Хід уроку

1. Організаційний момент

• Аутотренінг

    Щоб націлити себе на успіх з групи запропонованих виразів обираємо один, який найбільше відповідає вашому настрою:

• Я хороший учень, навчатися мені подобається
• Я запам’ятовую легко
• Моя жага до знань живе в мені
• Немов губка всотую знання
• Чим більше я дізналася, тим більше досягаю

Запишіть обрану фразу на берегах зошита. Протягом уроку звертайтеся до вислову.

(Це прийом «аффірмації»)

2. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: Bonjours, mes ames!(Добрий день, мої друзі!)

Я звертаюся до вас мовою найпопулярнішого і найвідомішого поета символістського періоду зарубіжної літератури. Людини, яка поєднувала в собі безмежну поетичну обдарованість і слабкість вдач..

Є така поезія Верлена,

Де поет себе питає сам

У гіркому каятті: «Шалений!

Що зробив ти із своїм життям?»

М.Рильський

Сьогоднішній урок — це можливість відповісти на запитання викладене у вірші українського поета М.Рильського - це можливість виявити одну - єдину мить неповторності словами П.Верлена

3. Повідомлення теми, епіграфа та завдань уроку.
4. Засвоєння нових знань, умінь і навичок

План уроку

1. Поль Верлен - велична постать французького символізму
2.  «Уві сні я мрію про вірші...»

               1 .Музика у слові - найголовніша вимога Верлена

      2. Світ почуттів ліричного героя.

3. Вплив поезії П.Верлена

Перегляд відеопрезентації «Поль Верлен»

Завдання: скласти «візитівку» поета

Слово вчителя

Верлен належав до тих поетів, які сприймають світ через звуки. Щоб зрозуміти поезію Поля Верлена, треба зрозуміти його душу. Бо поезія Верлена - це історія його душі, це щоденник настроїв і переживань. Наше завдання розкрити особливості його поезії, чаруючого слова, яке давно надійшло до українського читача.

Його лірика відтворює складні й суперечливі переживання душі, яка прагне кохання і не знаходить його, хоче вирватися до світла й чистоти і змушена жити в сутінках буденності, шукає віри й приречена на вічну зневіру. Г.Кочур, український перекладач, стверджував, що майстерність Верлена у відтворенні «найтонших і найвиразніших душевних вібрацій», які «пробуджують духовні порухи читачів».

Епіграфи відкриють нам ключ до сьогоднішньої теми уроку (читання).

В ході уроку ви складете міні-конспект «Є така поезія Верлена». Сприйняття музичної стихії - одна з основних доктрин символізму.

Вправа: «теоретичний мінімум»

- Пригадайте, що таке символізм та модернізм як літературні течії?

Вправа «Антивірус»

Завдання. На сайт «Словник літературних термінів» попав вірус. Відновіть текст

Художні напрями у європейському мистецтві та літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст. … символізм та імпресіонізм …

Поет – це творець світу … У центрі твору – художній … .

Сугестивність – це вплив на читача через …

Фронтальна бесіда

 Користуючись таблицею «Творчі здобутки П.Верлена», визначте етапи розвитку його творчості

Аналітико-інтеграційне осмислення вірша П.Верлена «Поетичне мистецтво» - маніфесту символізму (1874р.)

•   Звучить запис романсу К.Дебюссі «Місячне сяйво»

•   Виразне читання вірша напам’ять

Робота в групах

1. група. Яким має бути вірш за П.Верленом? У чому, на ваш погляд специфіка форми вірша?

(Це своєрідний діалог-наказ, який проголошує нове бажання призначення поезії, звертання вірогідно до поета, який ще не визначив свого поетичного шляху. З однієї сторони йде заперечення, з іншої обстоювання позиції, система протиставлень: «За- Проти»

2. група. Як Верлен критично переосмислює всі основні елементи поезії та які нові вимоги висуває? (розмір, добір слів).

(На думку поета, розмір треба вибрати такий, «що плине», він також має бути «млистим і легким, а не тяжіть, немов закони». Розмір має не сковувати поетичну фразу, а вивільняти її енергію, сприяти вираженню мінливого, неясного, нечіткого, невловимого. Верлен кидає виклик класичній поетиці. Слова слід добирати не за принципом математичної правильності, а щоб вони «в рядку без вад бриніли», тобто захоплювати читача безпосереднім, хай і незрозумілим враженням)

3.  група. Чому гострій критиці піддається у Верлена рима?

Рима (гр. узгодженість, сумірність) - співзвуччя, звуковий повтор у віршах, який набув композиційного значення, допомагаючи розмежовувати рядки і поєднувати їх у строфи.

(Рими - то щось загрозливе і небезпечне для самої суті поезії: «Коли не стежити за ними, далеко можуть завести». Верлен закликає розхитати риму зсередини і навіть, якщо потрібно, зовсім відмовитися від неї, якщо воно заважає вираженню емоцій. Першого винахідника рими він називає «дикуном» і «глухим хлопчаком»)

4.  група. Як ви розумієте останній рядок вірша?

(У символістів повинна залишатися нерозгадана загадка - те, до чого звертатимуться наступні покоління. Так відбувається у цьому вірші, який неначе обривається на півслові: «А решта все - література». Відчуваємо іронічність. Поет зневажливо називає літературою все неживе, штучне, книжне, позбавлене почуттів. А де ж «нова блакить», «нова любов», де «далеч не похмура»? Про це ніхто не знає, але про них можна мріяти)

5. група . У чому полягає музичність (мелодійність) поезії Поля Верлена?

(Поет наполягає на природній музичності вірша, недомовленості, натяках і відтінках. Поезія - музика, яка є специфічним поглядом на світ - «поглядом з під вуалю» або враженням сп’янілої людини. Проте, втративши здатність бачити речі чітко, око привчається розрізняти відтінки і півтони, які для нього не існують у, сказати б, «тверезому стані». Саме це «затуманене», нове світобачення є єдино можливим і справжнім, бо тільки відтінок може представити в єдності всі різноманітні явища, «сурму і флейту», «мрію й сон». Для Верлена музичність — особливий тип свідомості нерідко з доволі агресивним забарвленням («Не клопочись добором слів...», «Винищуй дотепи гризкі ті...»)

Слово вчителя

Перед вами картини: Клод Моне «Імпресія. Схід Сонця», М.Бурачек «Осінь» (1910р.), У.Тьорнер «Лозанна» (1841р.).

• Як перекликаються слова вірша «Поетичне мистецтво» з враженнями від картин?
• Зобразіть схематично основні гасла поезії «Поетичне мистецтво»

Слово вчителя

Вершиною новаторства у творчому доробку Верлена літературознавці вважають збірку «Романси без слів», яка складається з 4-х циклів. Серед віршів циклу «Забуті Арієти» шедевром верленівського таланту вважають вірш «Так тихо серце плаче...».

Дослідницька робота

• Прослухаємо вірш «Так тихо серце плаче...» (на фоні музики К.Дебюссі «Ніжність») французькою мовою,

• До вашої уваги різні переклади вірша «Так тихо серце плаче..» (М.Лукаш, М.Рильський, М.Драй-Хмара) у виконанні учнів та розповідь про особливості кожного із перекладів.

Переклади М.Лукаша експресивні. У нього серце не просто плаче, а плач «рветься» із нього. Ліричний герой відчуває не легку печаль, а тугу, справжню муку, від якої ніде дітись. У Лукаша сум доведений до крайньої межі.

В перекладі М.Рильського душа ліричного героя а з ним і читача зливається воєдино з природою. Рильський через використання дієслів теперішнього часу допомагає «вирвати мить із плину часу» і розчинитися у вічності. А повтор останнього слова першого й останнього рядка строфи створює ефект безкінченного руху по колу, що не має ані початку, ані кінця й вдало збігається з монотонним ритмом дощу, який стає «пейзажем душі ліричного героя»

Перекладом М.Драй - Хмари дещо стриманіші. Він глибоко змальовує прихований біль ліричного героя, який не просто сумує - він «хворий» на самотність, відчай і

недугу.

Учнівська робота – відео презентація вірша П.Верлена «Так тихо серце плаче»

Прийом «Розповідь від імені поета» (На фоні музики К.Дебюссі «Море» роль поета виконує учень)

В чому секрет впливу цього твору на читача? - спитаєте ви. «Так тихо серце плаче» написаний у зрілий період моєї творчості та «оспівує стан душі». Я хотів зазирнути в себе самого, поставити собі хвилюючі запитання на які відповідей не знаходив.

Чи відчували ви в повсякденному житті, що для висловлення думки слова відсутні лише музика зраненого серця нагадує шум дощу.

Епіграфом до твору взяв рядок із вірша улюбленого поета А.Рембо «Тихесенький дощ падає на місто». Ця фраза отримує не конкретний, а символічний зміст. «Дощить» і «плачеться» не тільки природа, а й людська душа. Образ дощу - це є смуток, плач, самотність в шістнадцяти рядках цієї поезії.

Слово вчителя

Постать і творчість Поля Верлена захоплювали багатьох українських поетів.

Прихильником французького поета був Василь Стефаник. В одному із листів до свого друга В.Морачевського від 22 квітня 1896р. він зазначав: «За стан мій я не згоден Вам писати. Щось так багато в душі накипіло... 1 слів бракує. А от хіба Верлен, може, хоч в частині Вам скаже то, чого я не здатен. Тихі ридання. Сумно ридає осінь, Серце дрож обіймає, Дика ж розпука, Що на нім грає Блужу - зболений, Світом зболений, Увесь змарнілий, Як вітром битий. По пустих нивах листок зів ’ялий.

Його вірші живуть українською вже понад століття завдяки П.Грабовському, який 1897р. переклав «Осінню пісню» П.Верлена.

Лідер українських модерністів М.Вороний говорив, що він, як і Верчен, іде «не так од образу ,як од звука».

Вплив Верленової лірики відчувається й у віршах І.Франка, Лесі Українки, Л.Костенко та інших українських митців.

Ліна Костенко «Осінь»

Красива  осінь  вишиває  клени 

Червоним,  жовтим,  срібним,  золотим. 

А  листя  просить:  –  Виший  нас  зеленим! 

Ми  ще  побудем,  ще  не  облетим. 

А  листя  просить:  –  Дай  нам  тої  втіхи! 

Сади  прекрасні,  роси  –  як  вино. 

Ворони  п'ють  надкльовані  горіхи. 

А  що  їм,  чорним?  Чорним  все  одно.

V Рефлексія

Учитель.

У деяких музеях є книги відгуків та побажань, де відвідувачі пишуть чи сподобалась їм екскурсія. Урок - це своєрідна мандрівка для душі і мозку з відповідями чи запитаннями. Тож залишіть і ви свої побажання.

Чи гість минулих я століть Чи того віку, що прибуде?

Але останнє, добрі люди,

За мене Господа моліть.

П.Верлен

Вийду надвір - вихровий вир В полі млистім крутить мене,

Носить мене з жовтим листям

П.Верлен

Щоб вірш твій завжди був крилатий Щоб душу поривав - шукати Нову блакить, нову любов

П.Верлен

Учитель.

Повернемося до поставленої мети. Чи досягли ви очікуваних результатів?

VI. Підбиття підсумків уроку. Виставлення оцінок Aurevoir, mes amis! (До побачення, мої друзі!)

Домашнє завдання.

1. Прочитати матеріал підручника про Верлена
2. Скласти повідомлення «Є така поезія Верлена»

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про Артюра Рембо Творчі завдання:

• намалювати ілюстрацію до поезії «Так тихо серце плаче» (за бажанням), «Поезія Верлена» (за бажанням)
• із поетичних рядків скласти виступ «Поезія Верлена» (за бажанням)