Нажміть для скачування в повному варіанті

Тема уроку: А.А.Фет  (Шеншин) (1820 – 1892)

А.Фет – представник «чистого мистецтва» в російській поезії.

Мета уроку: - визначити основні засади теорії «чистого мистецтва», зацікавити особистістю поета, охарактеризувати особливості його поезії;

• формувати вміння та навички ідейно-художнього аналізу ліричних творів, розкрити багатство поетичного таланту А.Фета;
• виховувати інтерес до поезії, вміння бачити прекрасне.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Метод ведення: урок-дослідження

Обладнання: портрети поета, грамзапис віршів, репродукція картин художників-імпресіоністів, музика Клода Дебюссі, романс А.Варламова «На заре ты ее не буди…», малюнки учнів, комп’ютерні слайди, мультимедійна дошка.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності.

* Прийом «Коло думок». Учні мають висловити власну думку за питаннями:

• яким постає перед вами поет? (музикант, добродушний, офіцер, великий поет, не просто поет, єдиний поет);
• що ви для себе віднайшли цікавого у висловлюваннях сучасників про поета? (дар, немає рівних собі ні в одній літературі);
• у чому своєрідність А.Фета? (краса природи, сила любові, розуміє поезію, відкриває думку);

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Викладач.

Отже, сьогодні на уроці проведемо дослідження. Об’єктом дослідження є життя і творчість А.А.Фета, великого російського поета. Ми з’ясуємо, як в цій людині співіснує практик, консерватор за поглядами і тонкий поет-лірик?

* Прийом «Дивуй» (ознайомлення учнів з цікавими фактами біографії поета)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

*Перший етап нашого дослідження проведуть учні, що мали випереджальне завдання і які здійснять мандрівку життєвим шляхом поета. (При підготовці учні використали матеріал із монографії Е.А.Майміна «А.А.Фет». Розповідь ведеться за схемою).

Завдання учням групи: під час мандрівки занотувати короткі штрихи біографії поета.

* Другий етап дослідження. Вірш «Чудная картина…»

* Слухання вірша «Чудная картина…» (учень-декламатор, виразне читання напам’ять)

Словникова робота (картка-консультант)

Вірш з восьми рядків, маленький (8 прикметників, 8 іменників). На перший погляд він простий, незамисловатий. Над чим тут можна задуматися?

Бесіда за запитаннями:

• Яку «чудную картину» малює нам внутрішній погляд? («білу рівнину»)
• Думкою піднімемо погляд вверх, що перед нами? («полная луна»)
• Чи рядок «свет небес высокий» розширює картину? (так, бо ми бачимо простір безмежного, безхмарного неба, повного світла)
• На що звертаємо погляд в рядку «И блестящий снег…» (погляд скользить вниз,  але простір залишається. Це ніби 2 паралельних, дзеркально відображених світів)
• А що оживляє наш погляд? (одинокі сані на білій рівнині – рух, скритий під коротким словом «бег»)
• Чи може бути вірш фотографією? (так. Є 2 образи: «белая равнина», «полная луна»)
• Що визиває відчуття одинокості, печалі серед безкрайнього простору? («И саней далеких одинокий бег»)

* Учні-художники свої враження втілюють у малюнку до вірша і в кінці уроку коментують ілюстрації.

Ми і не зрозуміли, що вісім коротеньких рядків написані без жодного дієслова, але ми відчуваємо рух – і погляд, і почуття, і сам поетичний світ.

* Третій етап дослідження. Художні особливості поезій «Я пришел к тебе с приветом…», «Шепот, робкое дыханье…»

Викладач.

Підведення учнів до розуміння поезії А.Фета як представника «чистого мистецтва»

А.А.Фет створював поетичні твори в 40 – 80-і роки ХІХ століття. Існує думка, що поезія Фета далека від реального життя. Він же представник тієї течії в російській літературі, яку прийнято називати «чистим мистецтвом» (мистецтво заради мистецтва) .

А.Фет – найяскравіший представник «чистого мистецтва»

Існує думка, що найкращі скрипки виходять з дерева, яке обпалила блискавка. Душа А.Фета з дитячих років була обпалена невизнанням його синівських прав, кепкуванням про «незаконність народження», потім суворістю військової служби, смертю коханої. Але ж які чарівні звуки лилися в душі поета.

* Музична пауза

• Романс Варламова на слова вірша А.Фета «На заре ты ее не буди» (виконує Татьяна Азарова)

* Творча пауза

Подивіться у вікно або уявіть собі картину природи, яка вас зачаровує. Спробуйте почути, що говорить вам природа. Чи не виникає у вас іноді бажання заспівати – просто так, без причини? Про що вам хотілося співати?

Викладач.

Аналізуємо поезію «Я пришел к тебе с приветом»… та її порівняння з перекладом М.Вороного «Я прийшов до тебе, мила…» (учень читає вірш на- пам'ять мовою оригіналу та виразне читання учнями перекладу)

* Учням пропонується проаналізувати вірш, користуючись картками-путівниками

• Якими почуттями переповнений вірш? (бажання жити, співати, радіти)
• До кого звертається герой? (до коханої дівчини)
• Що незвичного в цьому вірші в порівнянні з пушкінськими рядками? (поетична зухвалість, неправильність початку вірша, вільність імпровізації, пушкінська традиція – це точність у словах і словосполученнях)
• Які художні засоби використовує автор, щоб розкрити тему вірша? (повтори, як цілісність сприйняття, особлива ритміка та жіночі рими)
• Яка тема вірша? (тема природи та кохання)
• Ваше розуміння двох останніх рядків вірша? (людина інколи не знає, що вона співає – ой, ех, ей, - а виходить справжня пісня, прямо із душі, як у пташки)
• Чи вдалося перекладачеві знайти слова, щоб відтворити образи оригіналу? Які рядки найвдаліші?

(М.Вороний (1871 – 1940) український поет, репресований за те, що не став «коліщатком і гвинтиком». Шукав не тільки точного слова, а й передав поетичні переживання, ліричні почуття, бадьорий настрій, ритмомелодику вірша А.Фета. Вдало перекладений опис лісу: «Весь проснулся, веткой каждой…» - «Кожна брунька оживає…»)

«Подібного ліричного весняного відчуття природи ми не знаємо в усій російській поезії!» (В.Боткін)

Викладач.

Ще один вірш з числа ранніх – лірична п’єса «Шепот, робкое дыханье», «Шепіт, ніжний звук зітхання». Надрукований в 1850р. в №2 журналу «Москвітянин». Цей вірш увійшов в усі хрестоматії російської поезії ХІХ ст., як істинно новаторський, незвичний, нетрадиційний, своєрідний поетичний «автопортрет». Поезія сприйнята як маніфест «чистого мистецтва»

* Вірш «Шепот, робкое дыханье…» читається напам’ять. (на фоні мелодії Клода Дебюссі «Звуки и ароматы реют»).

Бесіда з учнями про своєрідність вірша та його порівняння з перекладом М.Рильського.

• У чому незвичність цього вірша? (немає закінчених речень – одне називне речення, яке складається із 12 коротких рядків, 13 ком, із 26 іменників та жодного дієслова, але об’єднані поетичним, музикальним мотивом і ритмом, малюючи яскраві картини).
• Яка тема вірша? (кохання – відчуття того, що не можна виразити словами)
• Зачитайте перелік прикмет літньої ночі, яка завершується світанком. (це прийом каталогу: відтворюється процес змін, метаморфоз: не тільки природи, а й обличчя коханої)
• Як побудований вірш з музичної сторони? (спочатку тихо «піано» І строфа, потім трішки голосніше «меццофорте» ІІ строфа, а третя – наростання звуку і кольору «крещендо», а в кінці «кода»).
• Які поетичні рядки, на вашу думку, найкраще передані М.Рильським. («цілунків пал» - «и лобзания, и слезы», «Ночі блиск…», // «Тремтіння тіней…» - «Свет ночной , ночные тени»)
• Що символізує кінцева метафора? («Зоря» - це і початок нового дня, і для закоханих – початок нових стосунків)
• Яку роль відіграють у вірші епітети: «робкое дыханье», «дымные тучи», «сонный ручей», трели соловьи», «дыханье тучки», «пурпур розы»? ( ці  слова емоційно виразні і являються якоюсь замальовкою, ескізом, напівтоном справляючи особливе імпресіоністичне враження, натяк)

* Зображення на екрані картин художників-імпресіоністів К.Моне, Ренуара, Е.Дега.

• Яка із запропонованих картин художників-імпресіоністів найближча до віршів А.Фета? (картини, які передають мить, враження)

* Прийом «Відеокліп»

(Клас поділяється на ІІІ групи. Представники групи, читаючи рядки поезії, підбирають ілюстрації картин природи і складають відеоряд через уявного художника, оператора, режисера).

Створений раніше відеокліп на вірш А.Фета «Шепот, робкое дыханье…» демонструється на екрані.

V. Рефлексія.

Перевірка осмислення учнями одержаних знань за допомогою схеми.

То хто ж такий Фет? Чи співіснує в ньому дві людини?

Прийом «Асоціативний кущ» (опорно-логічна схема)

* Учні-художники представляють свої малюнки до вірша «Чудная картина», коментуючи їх.

VІ. Заключне слово вчителя.

І хоча А.А.Фет писав в одному із віршів:

Убога мова в нас! Хотіти й не могти, -

Ні друзям, ні чужим не перекажеш ти.

Того, що в грудях б’є, немов прозорі хвилі.

Поет усвідомлював недосконалість звичайної мови, коли людині потрібно виразити себе. Та не зважаючи на ці віршовані рядки, Фет знайшов слова, щоб виразити найтонші порухи людської душі.

VІІ. Домашнє завдання.

• Скласти запитання до вивченої теми.