Власний особистісний і педагогічний портрет викладача світової літератури Хомич Світлани Володимирівни

Все почалося зі школи, з любові і поваги до вчителя російської літератури Ангеліни Дем’янівни.

Розуміння прийшло потім, але зерно, кинуте в землю юнацької мрії, виросло і дало врожай.

Це було народження учителя.

Інститут. «Педагогіка – не наука, це жива любов до дітей – говорила собі. – Коли ми ідемо до них, ми повинні знати, в ім’я чого ми йдемо».

Свій перший урок запам’ятався назавжди. Чорний гольф, червона спідниця, як на 80-і роки - ідеально. ПТУ №2 м. Луцька, група будівельників, зацікавленість і тишина. Якась замолода? А мені 19 років і я вчитель. Фото з того уроку за творчістю Ф.М. Достоєвського і тепер хвилює пам'ять.

Життя йшло. Волинь, Харків, Волинь… Що об’єднувало?  Профтехучилища,  в яких працювала і ніколи не зраджувала, хоча і могла б.

Новий матеріал. Дім. Підготовка до уроків. Сім’я, діти, внуки. І знову -  перевірка зошитів до півночі. Одна втіха – моя професія мені подобається і це радує.

•  Завжди отримую задоволення від роботи. Учнівський колектив – це дивовижна країна, де всі різні, цікаві, неординарні і не дають сумувати  та займатися марнотратством часу.
•  Люблю працювати з учнями, дивуватися з їх пізнання, мови, вміння відповідати, бо кожне заняття має бути цікавим, захоплюючим, творчим. Прагну навчати із захопленням.
•  Немає безталанних учнів, потрібно дати їм можливість розкритися. Педагогічне кредо: розуміти, приймати, любити, допомагати, співпереживати.
•  Треба бути цікавим для оточуючих тебе людей, поспішати пізнавати нове, не запізнитися….
•  У країні ВПУ уживаються терплячі, стійкі, мужні, відповідальні, відверті, добрі, цікаві учителі. Якщо перестав дивувати – здавайся, бо це особлива країна.
•  Навчити, обігріти душу – в цьому наша учительська праця, і всього за 45 хвилин.
•  Кожний урок – це мандрівка в світ літератури, потреба в думці, потреба в знанні, в розумовій діяльності.
•  Вірю, що після  невивчених уроків обов’язково будуть успіхи, гарні оцінки і просвітлені лиця учнів. Завжди вірю в краще.

Педагогом працюю 35 років! За цей час були злети і прикрощі. Але ніколи я не пошкодувала про ту професію, яку обрала, бо учителем себе вважаю за покликанням і тим щаслива.