Прийом "Коло думок". Учні мають висловлювати власну думку за питаннями:

• Яким постає перед нами поет?
• Про що думає Рембо?
• Що намагалися художники насамперед передати в портреті поета?
• Як ви гадаєте, чи відповідають малюнки фотографії?

Слово вчителя.

"Я спробував винайти нові квіти, нові зорі, нові види плоті, нові мови. Я повірив, що володію надприродною могутністю. І що ж!.. Я! Я, що вважав себе ангелом, вільним від будь - якої моралі, я знову кинутий на землю з необхідністю шукати роботу, обіймати грубу дійсність! "(А. Рембо)

Ці слова поета з Франції, який творив на межі XIX - XX., повністю розкривають його суть. Вірші письменника - це "слова, відпущені на волю...

"Я був проклятий райдугою" - , такими словами завершує своє творче життя 18 - річний поет. Це не помилка, у 18 років він справді підбивав підсумки невдалого, на його думку, життєвого експерименту під назвою "Творчість Артюра Рембо". Ним стала остання, але перша та єдина з надрукованих його книжок - збірка 1873 р. " Сезон у пеклі". Це прямування до пекла припало в Рембо, як і у Данте саме на середину життєвого шляху: французький поет прожив ще не повних 19 років і помер у трагічному для життя віці - у 37, як Моцарт чи Пушкін... " Прокляття райдугою " позначилося на його житті раптовим спалахом поетичної зрілості, блискучим але недовгим горінням і не менш стрімким згасанням його літературної зірки. Втім, звернімося до початку.

III Оголошення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

Рольова гра

Прийом "Актуальний мікрофон з поетом". (Клас вибирає двоє підготовлених учнів-поетів, які відповідають на запитання учнів - журналістів від імені А. Рембо).

Учень-журналіст: Де почався ваш життєвий шлях?

Учень-поет: Я народився у провінційному містечку Шарлевілі 20 жовтня 1854 р. у родині кадрового офіцера.

      Учень-журналіст: Розкажіть про свою родину.

Учень-поет: Батько вдома не жив, діти його майже не знали. З матір'ю суворою, деспотичною, стосунки були найболючіші. Вона прищепила мені любов до Бога, доброчинність, але поряд з цим, не розуміла моєї натури.

     Учень-журналіст: Яку освіту ви маєте?

Учень-поет: Навчався у колежі, кажуть, що блискуче. Особливо я любив латинь. В 6 років почав писати прозу, а потім вірші. У 15 років написав вірш "Сенсація", надрукований в паризькому журналі в 1869р.

  Учень-журналіст: Ваше відношення до Паризької комуни?

 Учень-поет: В  1870р. я втік до Парижа, щоб допомагати в поваленні імперії, брав участь у житті комунарів, писав вірші.

 Учень-журналіст: Ви добре знали "короля поетів" Поля Верлена. Які відносини були між вами?

   Учень-поет: Коли в 1871р. я надіслав Верлену в Париж свої вірші, він  запросив мене до себе. Познайомилися, подружилися. Мандрували Бельгією, Англією але непорозуміння з Верленом - це постріл. Почалося розчарування міщанським побутом, суспільна депресія. І залишилася моя єдина надія - це .   мистецтво.

Учень-журналіст: Гнітюча обстановка рідного дому, міста, нестача грошей, мандрівки до столиці, по Європі, що це?

Учень-поет: Все моє життя - це низка бунтів: сімейного, соціального, літературного. Я хочу відкинути старі ідеали, старе мистецтво, старі слова і шукати свою несхожість на інших, прагнути ступеня індивідуальності - стану яснобачення.

Учень-журналіст: Вашу творчість можна розділити на III періоди:

І (до 1871) позначений впливом авторитетів бунтарського духу, революційної ідеї, шукання шляху в поезії.

II    (1871 - 1872) набуває трагічного звучання, життєвих пошуків
декларування нових принципів мистецтва ("П'яний корабель", "Голосівки").

III  (1872 - 1873) засвідчив народження незвичайної форми вірша.
Виходячи з цього, скажіть, яке завдання поета?

Учень-поет: Бути провидцем, пророком, медіумом.

"Помилково говорити: я міркую. Треба було б сказати: мене міркують... Я є хтось інший".

  Учень-журналіст: Після того як ви закинули поезію, чим ви займалися?

 Учень-поет: Працював на фермі матері, потім Східна Африка, займався комерцією. Стомлений, хворий, 37-літній повернувся до Франції, де помер від саркоми правого коліна у марсельській лікарні.

  Учень-журналіст: Чи може бути іронія долі гіркою?

♦ Скласти разом з учнями тези естетичних поглядів поета:

"Я усвідомив себе поетом. Це не моя провина. Помилкою було б говорити: я думаю. Слід радше сказати: мене думає. Я є хтось інший. Тим гірше шматкові дерева, як він зрозуміє, що він - скрипка..."

А. Рембо.

• Аналіз вірша «Відчуття»

 (читаємо вірш в перекладах І.Петровцій, Г. Кочура.)

Завдання:

• порівнюючи переклади, випишіть дієслова і зіставте їх форми.
• випишіть епітети, порівняння, символи, які розкривають відчуття щасливої миті буття.
• який з перекладів вам здається більш вдалим? Відповідь обґрунтуйте.

• Слово вчителя.

Щоб перейнятися сугестивним мислення А.Рембо, проведемо  асоціативний експеримент перед вивченням відомого вірша "Голосівки"

-     Який колір, на вашу думку, відповідає кожному голосному: а, о, у, и, є, і?

(учні називають кольори відносно голосних букв)

А тепер проведемо не спрямований експеримент

• Доберіть до кожного кольору відповідний іменник (за асоціацією).
• "Наприклад, "білий" - сніг, лілея, весілля; "червоний" - вогонь, кров, революція."

   Яку кольорову гаму букв, які асоціації бачив А.Рембо?

Учень-декламатор

• Виразне читання напам'ять А. Рембо "Голосівки" в перекладі Г. Кочура, Г. Латника.

Прийом "Слово художникам"

Учні-художники свої враження втілюють у малюнки до вірша і в кінці уроку коментують ілюстрації.

Слово вчителя. Цей вірш одразу уславив Рембо, викликав велику кількість тлумачень. Поет використовує форму сонета, новаторські підходи до традиційного жанру, відкидаючи стриманість форми, строгість у виборі тем, чіткість ритму.

•  Словникова робота.

Сонет — ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, тобто з двох чотиривіршів (катренів).

•  Бесіда

• Який з перекладів вам більше сподобався і чому?
• Які ознаки твору дають нам право стверджувати, що він є сонетом?
• Які асоціації поета вразили вас своєю несподіваністю?
• Які напрямки руху та частини простору поет закріплює за кожним кольорово-звуковим комплексом?

• Випишіть в зошити, які кольорові та предметні аналогії до кожного звука використав автор.

Слово вчителя.

У "Голосівках" поет шукав нову мову поезії. "Я винайшов колір голосних!..." Кожен із вас міг так сказати про кубики різних кольорів, які ви складали в дитинстві. Але у Рембо інше. Це асоціації, що народжені враженнями від напруженого духовного життя, зовнішнього світу. Це асоціації властиві саме поету.

-   Чи дійсно Рембо " винайшов колір голосних"?

Я натягнув мотузки від дзвіниці до дзвіниці.

 Гірлянди від вікна і до вікна,

Золоті ланцюги від зірки до зірки, і танцюю. 

(Переклад Ю.Покальчука)

Аналіз вірша «П`яний корабель»

• Виразне читання уривків з вірша в перекладах Г. Кочура і Г. Латника.

Прийом «Гронування»

• Чи знайшов себе поет?

IV Рефлексія

Я натягнув мотузки від дзвіниці до дзвіниці.

 Гірлянди від вікна і до вікна,

Золоті ланцюги від зірки до зірки, і танцюю. 

(Переклад Ю.Покальчука)

В чому незвичність і краса віршів А.Рембо?

V Домашнє завдання

Написати міні - твір за епіграфами уроку ( на вибір).